JustGroup досліджує рівень системного впровадження процесуального інтерв’ю в Україні

Як зрозуміти, чи процесуальне інтерв’ю справді стало частиною системи кримінальної юстиції? Можна порахувати кількість проведених навчань або підготовлених фахівців. Але системні зміни починаються тоді, коли новий підхід інтегрується в законодавство, освіту, управлінські рішення та щоденну професійну практику.

Саме для оцінювання таких змін британські експерти Ребекка Мілн та Енді Гріффітс розробили методологію FIT — Framework of Interviewing Transformation. Вона дозволяє аналізувати не окремі тренінги чи діяльність конкретної інституції, а те, наскільки процесуальне інтерв’ю стало частиною всієї системи кримінальної юстиції.

FIT охоплює 10 взаємопов’язаних факторів — від законодавства та професійної підготовки до управлінських рішень, технологій, забезпечення якості та розвитку знань. JustGroup ініціювала перше FIT-дослідження в Україні. Серед країн, які також першими тестують цю методологію, — Норвегія, Велика Британія та Бразилія.

З чого почали FIT-дослідження в Україні

На першому етапі ми вирішили подивитися на фундамент, без якого системна трансформація процесуального інтерв’ю навряд чи можлива: правила, знання та підготовку людей. Тому зосередилися на трьох із десяти факторів FIT:

• законодавстві;
• базі знань;
• системі професійної підготовки.

Такий аналіз дозволив оцінити, наскільки нормативне регулювання підтримує процесуальне інтерв’ю, як накопичуються й поширюються знання про цей підхід і наскільки системно він інтегрується в професійну підготовку практиків і навчання студентів.

Перші результати дослідження ми представили міжнародній професійній спільноті під час конференції International Investigative Interviewing Research Group (iIIRG) у Бельгії. Для нас це важливий крок до включення українського досвіду в міжнародний професійний діалог про розвиток процесуального інтерв’ю. І ми щиро вдячні команді, яка заклала основу цього напряму досліджень: Юрію Бєлоусову, Володимиру Васильчуку, Ігорю Польщикову, Юлії Усенко, Василині Яворській та Марті-Марії Яциніній.

Що показав перший етап

За результатами оцінювання Україна отримала:

• законодавство — 2,125 із 4;
• система професійної підготовки — 2,20 із 4;
• база знань — 2,50 із 4.

Загальний висновок першого етапу можна сформулювати так: в Україні вже сформована сильна змістовна основа для розвитку процесуального інтерв’ю, однак її інституційна стійкість поки залишається обмеженою.

Законодавство — 2,125/4

Норми Кримінального процесуального кодексу охоплюють основні правила проведення допиту для ключових категорій учасників кримінального провадження та передбачають важливі процесуальні гарантії — зокрема, право на мовчання, право на захист і запобігання примусу, а для дітей — додаткові гарантії.

Важливо й те, що процесуальне інтерв’ю вже закріплене в державних політиках і стратегіях загальнонаціонального рівня.

Водночас єдиного методологічного стандарту процесуального інтерв’ю, обов’язкового для всіх органів досудового розслідування, поки немає. Відеофіксація допитів у більшості випадків залишається добровільною, а системні механізми моніторингу й оцінювання якості інтерв’ю ще потребують розвитку.

Система професійної підготовки — 2,20/4

В Україні вже функціонує система навчання з національною командою тренерів, яку підтримує JustGroup. Станом на кінець липня 2026 року близько 500 фахівців пройшли базову програму, однак охоплення методикою є значно ширшим: навчені практики надалі передають ці знання колегам у своїх інституціях і професійних спільнотах. Фокус програми — зміна слідчого мислення, дотримання прав людини та застосування доказових підходів до інтерв’ювання.

Водночас навчальними програмами охоплено лише близько 5–8% слідчих і прокурорів. Судді системно до такого навчання не залучені, оцінювання результатів навчання відбувається нерівномірно, а базові та спеціалізовані програми ще не сформовані в єдину затверджену траєкторію професійного розвитку.

Обов’язкового періодичного підвищення кваліфікації чи повторної сертифікації також немає, тому стійкість системи значною мірою залежить від ініціатив і підтримки окремих інституцій та організацій.

База знань — 2,50/4

В Україні сформована широка доказова база знань для роботи з різними категоріями осіб і видами злочинів. Вона охоплює роботу з пам’яттю, розбудову довіри, ризики примусу та хибних зізнань, особливості комунікації з вразливими особами та інші аспекти процесуального інтерв’ю.

Наукове підґрунтя підходу є міцним, а сучасні доказові концепції дедалі активніше інтегруються в навчання.

Основні виклики — нерівномірна інтеграція цих знань між різними державними органами й університетами та відсутність єдиного національного стандарту. Через це сучасні доказові підходи все ще можуть співіснувати із застарілими матеріалами та практиками.

Що вже працює — і що потребує посилення

Серед сильних сторін дослідники відзначають розвиток національної команди тренерів, залучення університетів, спеціальні процедури для дітей, регулярні базові програми та розвиток інфраструктури для проведення інтерв’ю.

Наступний рівень трансформації потребує більш уніфікованих правил, ширшого застосування відеофіксації, структурованої системи професійної підготовки й оцінювання, а також єдиних операційних стандартів.

FIT дозволяє побачити ці елементи не окремо, а як частини однієї системи — і зрозуміти, де зміни вже стали стійкими, а де ще залежать від окремих команд, інституцій чи проєктів.

Що далі

На наступному етапі FIT-дослідження ми зосередимося ще на трьох факторах:

• лідерство — яку роль відіграють керівники та управлінські рішення у впровадженні нового підходу;
• технології для проведення процесуального інтерв’ю — які технічні рішення вже використовуються, чого бракує та як технології можуть підтримувати якість інтерв’ю;
• добір фахівців для проведення процесуального інтерв’ю — як визначають, хто має проводити інтерв’ю, які компетентності для цього потрібні та наскільки система враховує ці вимоги.

Так, крок за кроком ми зможемо сформувати ціліснішу картину того, наскільки процесуальне інтерв’ю вже стало частиною української системи кримінальної юстиції та що потрібно для подальшої трансформації.

Проєкт реалізується JustGroup за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є відповідальністю JustGroup та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.