Програма «Стандарти досудового розслідування»: формуємо спільне бачення, яке змінює практику

Стандартизація в українській кримінальній юстиції — непростий виклик. Попри переконання, що «все й так прописано в КПК», практика показує інше: слідчі та прокурори по-різному тлумачать ролі, норми та алгоритми роботи. Підходи змінюються не лише від регіону до регіону — інколи навіть між підрозділами.

Щоб стандарти працювали, їх потрібно усвідомити, переглянути власні практики й знайти спільний професійний ґрунт. Це вимагає часу, відкритості та довірливого середовища. Саме тому ми створили програму «Стандарти досудового розслідування» — простір, де практики формують узгоджене розуміння ролей, підходів і правил, які роблять систему більш якісною та передбачуваною.

За підтримки ПРООН в Україні у 2025 році ми реалізували п’яту програму, що об’єднала слідчих і прокурорів із різних інституцій та регіонів України. Для команди програми це був черговий етап довготривалої роботи зі спільнотою практиків, які прагнуть працювати якісно, відповідально й послідовно в умовах реальної щоденної практики.

«Ця програма — це спосіб передати ідеї та сенси Стандартів досудового розслідування не через книжку чи нормативний акт, а через мисленнєвий процес і діалог учасників із тренерами, — ділиться Василина Яворська, керівниця JustGroup. — Цього разу ми бачимо, що склад групи дуже професійний: більшість учасників мають понад 10 років практичного досвіду. Ми переконані, що в такій композиції програма виконує свою місію — стає майданчиком для переосмислення досвіду, який іноді перетворюється на якір, що тягне нас донизу».

Про учасників програми

У програмі «Стандарти досудового розслідування» взяли участь 25 практиків, які представляють інституції системи кримінальної юстиції та, вперше, освітнього середовища. Так, серед них були представники ОГП, окружних і спеціалізованих прокуратур, НАБУ,  БЕБ, СБУ, НПУ, а також Дніпровського державного університету внутрішніх справ та Інституту СБУ НЮУ ім. Ярослава Мудрого.

Для Євгена Московки, старшого слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області, вагомим відкриттям стало розуміння стандартів і самої логіки стандартизації. Він відзначає, що ці підходи стануть надійним орієнтиром у подальшій роботі:

«Програма відкрила для мене поняття стандартів і стандартизації не як заперечення кримінального процесуального законодавства, а як його міцний орієнтир. Стандарти затримання, повідомлення про підозру, оцінювання та збирання доказів — усе це було для мене новим, цікавим і справді вагомим».

Для Марини Дубовик, прокурора ОГП, цінність програми була не лише в професійному змісті, а й у фокусі на особистісному розвитку. Вона особливо відзначила модуль, присвячений емоційному інтелекту:

«Ця програма не лише про професійний розвиток, а й про особистісний. Зокрема, значну увагу було приділено розвитку емоційного інтелекту. У роботі правника вкрай важливо вміти розрізняти власні емоції та емоції інших. У професійному середовищі це допомагає вибудовувати командну роботу й ухвалювати зважені рішення з урахуванням різних точок зору».

Старший детектив НАБУ Ярослав Вороніжський ділиться, який ефект мала для нього ця програма, яка не лише про нові навички:

«Коли проходиш цю програму, ти не лише стаєш іншим правником — ти стаєш іншою людиною. З’являється більше знань, розширюється коло спілкування, знаходяться однодумці, які допомагають ширше й чіткіше дивитися на речі, які ти сприймав по-іншому».

Про тренерів і експертів програми

Тренерсько-експертна команда програми «Стандарти досудового розслідування» — це практики кримінальної юстиції, які щодня працюють у системі та добре розуміють її виклики зсередини. Саме їхній досвід і готовність ділитися напрацьованими підходами роблять програму прикладною й релевантною до реальних умов роботи слідчих і прокурорів.

До команди програми увійшли представники судових інституцій різного рівня, органів правопорядку, а також експерти з інших сфер, поза межами кримінальної юстиції. Такий міжінституційний і міждисциплінарний склад дав змогу розглянути одні й ті самі процесуальні рішення з різних професійних оптик, сформувати спільне розуміння стандартів, а також приділити увагу особистісному розвитку учасників як невід’ємній складовій професійної спроможності.

Цю багатовимірність програми забезпечила команда тренерів і запрошених експертів, серед яких:

• Олександр Цивінський — Директор Бюро економічної безпеки України;
• Юрій Бєлоусов — заступник Директора Бюро економічної безпеки України;
• Денис Гюльмагомедов — перший заступник Директора Національного антикорупційного бюро України;
• Павло Пархоменко — суддя Верховного Суду;
• Віра Михайленко — суддя, голова Вищого антикорупційного суду;
• Костянтин Шалота — суддя Корольовського районного суду м. Житомир;
• Ірина Самборська — прокурор Офіс Генерального прокурора;
• Ігор Польщиков — прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
• Вікторія Лівочка — прокурор Святошинської окружної прокуратури міста Києва;
• Василина Яворська — керівниця JustGroup;

«Ресурси завжди обмежені. І коли ми розуміємо, що для нас пріоритет, ми повинні на цьому концентрувати те, що ми маємо. Можливості щось зробити завжди менше, від самої потреби. І наша ключова позиція — донести учасникам програми, що від того, яким чином вони будуть пріоритезувати свої ресурси, буде залежати те, чи досягне інституція виконання ключових завдань, чи буде ефект, чи відчують громадяни якісні та корисні зміни», — зазначає Олександр Цивінський.

• Расім Бабанли — перший заступник Керівника апарату Верховного Суду;
• Дар’я Свиридова — адвокатка, партнерка АО «Azones»;
• Аркадій Бущенко — суддя Верховного Суду;
• Віталій Секретар — перший заступник керівника Прокуратури АРК та м.Севастополь;
• Максим Єлігулашвілі — експерт коаліції «Україна. П’ята ранку», фасилітатор діалогів у питаннях меморіалізації, експерт у сфері трансформації конфліктів і перехідного правосуддя;
• Ірина Моржова — сертифікована консультантка та аналітикиня;
• Наталія Римар — психологиня, тренерка з м’яких навичок;
• Тимур Демчук — керівник корпоративних програм Києво-Могилянської бізнес-школи, PhD з політології, викладач демократичної школи «Майбутні»;
• Ден Дубравін — тренер з емоційного інтелекту;
• Ольга Балашова — мистецтвознавиця, голова ГО «Музей сучасного мистецтва».

Окрім тренерської ролі, у програмі була передбачена ще одна важлива місія — кураторська. Вікторія Лівочка, Ірина Самборська та Ігор Польщиков супроводжували учасників упродовж усього навчального циклу, допомагали тримати фокус на цілях програми та створювали безпечний простір для складних професійних розмов.

І модуль: про ролі, рішення і професійний контекст

Програма складалася з трьох триденних модулів, що відбувалися з вересня по грудень 2025 року. Кожен модуль поступово поглиблював розмову від базових ролей і процесуальних рішень до складних питань завершення провадження і відповідальності.

Так, перший модуль програми став простором формування спільної рамки досудового розслідування — розуміння ролей, відповідальності та логіки ухвалення рішень. У центрі уваги були ролі слідчого і прокурора під час досудового розслідування. Прозорість цих ролей — це менше помилок, більш узгоджені дії та вища довіра всередині команди. Окремий фокус був присвячений пріоритезації та роботі з обмеженими ресурсами — адже ефективність розслідування залежить не лише від обсягу роботи, а й від здатності правильно визначати пріоритети.

Важливою частиною модуля стала тема процесуальних гарантій: обґрунтованість затримання, належна фіксація процесуальних рішень і те, як ці дії оцінюються судом. Окремо обговорювали практичні виклики внесення відомостей до ЄРДР та різні підходи, які існують у щоденній практиці. У цьому контексті багато уваги приділили не лише букві закону, а й здоровому глузду — як інструменту, що допомагає побачити логіку процесу і вчасно помітити, де рішення втрачають справедливість.

Не менш важливим виміром модуля стала робота з людським фактором. Учасники говорили про внутрішню стійкість, збереження власного ресурсу, емоційний інтелект і вплив емоцій на якість комунікації та результати розслідувань. Це була розмова про цінності, мотивацію та те, що насправді рухає людьми, які працюють у складній і відповідальній системі. Паралельно учасники розвивали комунікаційні навички: вчилися будувати діалог між інституціями, вести переговори в напружених ситуаціях і знаходити спільні рішення навіть там, де позиції суттєво різняться.

З учасниками першого модуля працювали тренери та експерти програми: Олександр Цивінський, Юрій Бєлоусов, Денис Гюльмагомедов, Костянтин Шалота, Расім Бабанли, Віра Михайленко, Ірина Самборська, Тимур Демчук, Наталія Римар, Ден Дубравін та Ірина Моржова.

ІІ модуль: планування, цінності й управління процесом

Другий модуль програми присвятили мисленню, яке формує якість правосуддя, та стандартам, що допомагають бачити кримінальне провадження як цілісний процес — від перших процесуальних рішень до їхніх наслідків у суді. Робота розпочалася зі спільного обговорення фільму «Мавританець», що стало відправною точкою для осмислення відповідальності, справедливості та того, як професійні рішення впливають на довіру до системи правосуддя.

Далі учасники перейшли до стратегічних і практичних питань. Досудове розслідування розглядали як складний проєкт — із цілями, командою, ресурсами та ризиками. У цьому контексті працювали з темами планування розслідування, збору доказів, узгодженої командної взаємодії та управління ефективністю — не як швидкістю, а як послідовністю й системністю рішень.

Значну увагу приділили стандартам доказування. Учасники аналізували типові помилки, обговорювали, чому якість доказів не вимірюється кількістю документів, і як процесуальні рішення виглядають з перспективи судового розгляду. Окремо зупинилися на стандарті повідомлення про підозру — його обґрунтованості та логіці, балансі між правом і людяністю, а також дотриманні належних процедур: структуруванні, врученні та фіксації.

Окремий фокус модуля було присвячено ціннісному виміру правозастосування. Учасники говорили про те, як формуються цінності в системі правосуддя і чому якість доказів важлива не лише в технічному, а й в етичному сенсі. Завершенням модуля стала відверта розмова про щоденну реальність судової роботи та очікування суду від якості досудового розслідування.

З учасниками другого модуля працювали: Юрій Бєлоусов, Денис Гюльмагомедов, Василина Яворська, Вікторія Лівочка, Ірина Моржова, а також судді Костянтин Шалота, Віра Михайленко та Павло Пархоменко.

ІІІ модуль: завершення, відповідальність і рефлексія

Третій модуль став фіналом програми «Стандарти досудового розслідування». Упродовж трьох днів учасники працювали з темами, які найчастіше визначають якість кримінального провадження на завершальному етапі.

Модуль розпочався з обговорення книги «Сад Гетсиманський». У групах учасники досліджували, чи завжди забезпечення того, аби «все було по закону» (відповідно «до вимог совєтської юрисдикції»), є гарантією справедливості та дотримання стандартів. Ця розмова стала переходом до лекції про політику пам’яті — як вона впливає на досягнення справедливості, чому важлива для правників і як поєднується з правосуддям у контексті перехідного правосуддя.

Далі учасники працювали над фіналом досудового розслідування: коли воно може вважатися закінченим і завершеним, які наслідки мають процесуальні рішення для сторін провадження і як уникати формального підходу. Окрему увагу приділили обвинувальному акту як фінальному результату досудового розслідування та його зв’язку з подальшим судовим розглядом: структурі, логіці викладу і тому, як документ «працює» в суді.

Наступний блок був присвячений обговоренню меж доказування, ролі доказів і відповідальності сторони обвинувачення. Також учасники розбирали логіку застосування запобіжних заходів, необхідність їх обґрунтування та місце економічного підходу в аргументації ризиків.

Паралельно модуль включав роботу з ширшим контекстом — через мистецьку оптику та роботу з образами. Учасники тренували здатність ставити запитання, виходячи за межі суто правничого аналізу, щоб краще бачити людину, контекст і суспільні процеси, з якими працює правосуддя.

Завершальним акордом стала розмова про сміливість і здатність змінюватися — індивідуально й у взаємодії з іншими. Учасники пройшли «ціннісний і поведінковий детокс», знайомлячись із демократичними підходами до управління собою, стосунками та командами.

«Дуже часто люди, які задіяні до роботи з великою місією, є також носіями великої відповідальності та стресу. Мені здається дуже важливим навчити людей, які перебувають в такому непростому середовищі, управляти собою, не втрачати цей сенс і бачити як це відбувається в інших людей. Тому ми і говоримо про цінності, про рівні свідомості, практикуємо як вийти з токсичних відносин», — зазначила Ірина Моржова, яка працювала з учасниками цього набору упродовж всієї програми.

Із учасниками третього модуля працювали: Дар’я Свиридова, Аркадій Бущенко, Віталій Секретар, Максим Єлігулашвілі, Віра Михайленко, Ірина Самборська, Вікторія Лівочка, Костянтин Шалота, Ігор Польщиков, Ольга Балашова та Ірина Моржова.

Міжмодульні події та культурологічна складова

Професійний розвиток неможливий без особистого. Саме тому кожен день Програми розпочинався й завершувався рефлексією — розмовами про внутрішні зміни, відповідальність за власні рішення та інтеграцію здобутого досвіду в щоденну практику. Ця внутрішня робота стала основою і для міжмодульних подій, що відбулися у просторі Факультету правничих наук НаУКМА. До цих зустрічей долучилися не лише учасники поточного набору, а й випускники попередніх років. Такий формат дозволив зберігати тяглість спільноти та поєднувати різний професійний досвід у спільному діалозі.

Так, одна з зустрічей була присвячена реформі кримінального законодавства та розробленню нового Кримінального кодексу України. Спікером виступив професор Микола Хавронюк, доктор юридичних наук, заступник голови Робочої групи з розроблення нового КК України.

Ще одна міжмодульна зустріч була зосереджена на зворотному зв’язку як ключовому інструменті професійної взаємодії. Разом із тренеркою з м’яких навичок Наталією Римар учасники працювали над тим, як давати й приймати зворотний зв’язок у складних робочих ситуаціях, зберігаючи повагу, довіру та людяність.

Важливою складовою програми стала й культурологічна частина. Так, другий модуль Програми завершився поїздкою до Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» (с. Легедзине, Черкаська область). Владислав і Людмила Чабанюки розповіли про життя давніх спільнот, які шукали гармонію та творили на цій землі понад шість тисячоліть тому. Окрім екскурсії, учасники долучилися до творчих майстер-класів — розмальовували копії трипільських горщиків і створювали ляльки-мотанки. 

Під час завершального модулю відбувся театральний майстер-клас від Марусі та Надії, тренерок із акторського мистецтва Dakh School. Вони створили простір без професійних ролей та масок, де учасники могли досліджувати себе та взаємодію з іншими — через роботу з тілом, голосом, уявою та особистим досвідом. Цей досвід нагадав, що розвиток правника виходить за межі знань і навичок та включає здатність відчувати, слухати й бути уважним до іншого.

Про мотивацію продовжувати

Розвиткова програма «Стандарти досудового розслідування» привносить в спільноту практиків системи кримінальної юстиції розмову та діалог як інструменти пошуку оптимального рішення. Ми говоримо про ті інструменти, використання яких інколи залежить від волі слідчого та прокурора спробувати робити не як завжди. Для формування цієї волі теж потрібне наснаження та приклад колег — і це теж практики можуть знайти тут.

Програма «Стандарти досудового розслідування» розроблена та реалізується розвитковим хабом JustLearn, що підтримується організацією JustGroup, у партнерстві з Факультетом правничих наук НаУКМА у межах проєкту «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні», що фінансується Урядом Японії та впроваджується UNDP в Україні.

В основі програми практичний посібник «Стандарти досудового розслідування» (завантажити для iOS та Android)  — прикладний інструмент для слідчих, детективів, прокурорів і слідчих суддів. Він допомагає вибудовувати послідовну логіку досудового розслідування на всіх його етапах: від затримання особи до завершення провадження та скерування справи до суду. 

Фото: Анна Путиліна

Більше фото — в альбомі на Facebook сторінці JustGroup