StudLab for Justice 2.0: дослідницький клуб із практиками кримінальної юстиції

Зміни в кримінальній юстиції не починаються з рішень чи реформ самі по собі. Вони починаються з людей — з того, хто приходить у систему, з якими питаннями і з яким досвідом.

Саме тому для нас важливо працювати не лише з тими, хто вже в професії, а й з тими, хто тільки входить у неї. Створювати середовище, де можна пробувати, ставити запитання, працювати з реальними кейсами і поступово формувати власне професійне мислення.

«Трансформація кримінальної юстиції неможлива без нових людей. Без тих, хто приходить із свіжим поглядом, хто готовий ставити питання і кидати виклик: собі, колегам, системі. І ми справді бачимо цю енергію в українській молоді. Для нас робота зі студентами — це окреме ядро. Це про майбутнє і про відповідальність за нього. Ми хочемо створювати ініціативи, які стають точками тяжіння, щоб молоді правники залишалися тут, працювали тут, бачили тут своє майбутнє. Бо саме з цього складається тяглість системи і країни», — говорить Василина Яворська, лідерка команди JustGroup.

Дослідницький клуб StudLab for Justice — це про таку взаємодію. Про можливість вийти за межі аудиторій і опинитися там, де право не пояснюють, а застосовують. Саме тому цей формат JustGroup реалізує разом із партнерами — Верховним Судом та факультетом правничих наук НаУКМА, які допомагають поєднати академічне середовище з практикою.

«З моєї точки зору, це поєднання креативу, ініціативності та досвіду. Такі формати поступово зрушують зацементований підхід до науки, у якому дослідження часто сприймаються як неактуальні чи відірвані від практики. Теми, з якими працюють студенти, показують, що це не так — вони є живими і пов’язаними з реальними викликами. Важливо, що тут склався тандем студентів із різних правничих шкіл і досвідчених менторів. І це той процес, який поступово змінює саме ставлення до дослідження», — говорить Тетяна Федосєєва, заступниця декана факультету правничих наук НаУКМА.

Другий цикл проєкту став продовженням цієї роботи — з новими командами, новими темами і новою нагодою для студентів спробувати себе в дослідженні разом із практиками.

Простір спільної роботи

До другого циклу StudLab for Justice долучилися 20 студентів і студенток із різних міст і правничих шкіл України:

• Національного університету «Києво-Могилянська академія»,
• Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,
• Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
• Львівського національного університету імені Івана Франка,
• Вінницького державного університету імені Михайла Коцюбинського,
• Національної академії внутрішніх справ,
• Дніпровського державного університету внутрішніх справ,
• Харківського національного університету внутрішніх справ,
• Київської школи економіки.

Вони працювали в командах разом із менторами — суддями, прокурорами, адвокатами й детективами. Кожна команда обрала тему і кілька місяців занурювалася в неї: працювала з судовими рішеннями, аналізувала підходи, проводила опитування, надсилала запити, формулювала висновки.

Серед менторів цього циклу:

• Вікторія Азарян, заступниця керівника підрозділу НАБУ
• Расім Бабанли,перший заступник керівника апарату Верховного Суду
• Марина Бондаренко, суддя Дарницького районного суду міста Києва
• Станіслав Борис,адвокат, керуючий партнер АО «Відар»
• Аркадій Бущенко, суддя Верховного Суду
• Микола Мазур,суддя Верховного Суду
• Дмитро Михайленко, суддя Апеляційної палати ВАКС
• Сергій Шульгін, прокурор Офісу Генерального прокурора
• Максим Чумак, прокурор Офісу Генерального прокурора
• Олександра Яновська, суддя Верховного Суду

Теми, з якими працює система щодня

Команди обрали теми, що виникають у щоденній роботі слідчих, прокурорів і суддів. Попри різний фокус, усі вони об’єднані спільним контекстом — досудовим розслідуванням як ключовим етапом кримінального процесу, де формуються рішення, що визначають подальшу долю справи.

Із цими темами команди працювали впродовж кількох місяців, а фінальна презентація стала можливістю публічно представити результати досліджень:

• «Арешт віртуальних активів у кримінальному провадженні» (Максим Юдін, Софія Мельник; менторка — Вікторія Азарян)
• «Визначення розміру застави у виключних випадках: проблеми правової визначеності та судової практики» (Ніколай Іванов, Павєл Капелько; ментор — Расім Бабанли)
• «Юстиція діалогу: медіація у кримінальному провадженні» (Дмитро Митчик, Анастасія Меньшикова; менторка — Марина Бондаренко)
• «Криптовалюта як цифровий доказ у кримінальному провадженні» (Злата Росомаха, Єлизавета Захарченко; ментор — Станіслав Борис)
• «Імплементація європейських стандартів у національну практику проведення НСРД» (Мар’яна Безносюк, Єлизавета Ерстенюк; ментор — Аркадій Бущенко)
• «Невідкладний обшук без ухвали слідчого судді: необхідність чи зловживання» (Марія Хлівна, Олена Лук’яненко; ментор — Микола Мазур)
• «Баланс інтересів при арешті мобільних телефонів» (Микола Симончук, Кирило Єлсуков; ментор — Дмитро Михайленко)
• «Процесуальна конфігурація: коли інші слідчі дії перетворюються на допит?» (Данило Тесля, Анна Марищук; ментор — Сергій Шульгін)
• «Висновок спеціаліста як джерело доказів у кримінальному провадженні: проблеми та критерії допустимості» (Дар’я Дроговоз, Марія Карнаухова; ментор — Максим Чумак)
• «Процесуальні гарантії забезпечення прав обвинуваченого у справах про міжнародні злочини» (Катерина Масленко, Карина Фіндлінг; менторка — Олександра Яновська)

Усі ці теми — про рішення, які система ухвалює щодня на етапі досудового розслідування. І саме тому вони потребують не лише знання норм, а й розуміння практики: як ці норми працюють, де виникають складнощі та як їх можна вирішувати.

«Мені дуже відгукується те, що ви робите. Коли я сам був студентом і працював над дослідженнями, було відчуття, що ми часто відірвані від реальної практики. Сьогодні ж у вас є доступ до великого масиву судових рішень, з яким можна працювати та аналізувати його з різних боків. Це дає можливість бачити те, що неможливо помітити в окремих кейсах. І саме такі дослідження можуть змінювати підходи як у науці, так і в практиці», — зазначає Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду.

Як оцінювали роботи

Усі дослідження оцінювало журі з п’яти експертів — представників судової системи, науки та практики. До складу журі увійшли:

• Наталія Антонюк, заступниця голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду;
• Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду;
• Микола Хавронюк, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Факультету правничих наук НаУКМА;
• Вікторія Рогальська, професорка кафедри кримінального процесу Дніпровського державного університету внутрішніх справ і консультантка JustGroup;
• Кирило Легких, доцент кафедри юстиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат.

Усі дослідження були знеособлені, тож увага була зосереджена не на іменах, а на змісті. Дивилися на те, як команди мислять і працюють із матеріалом: наскільки глибокий аналіз, чи є чітка методологія, чи мають висновки практичну цінність, наскільки оригінальним є підхід і як вибудуваний сам текст дослідження. Саме такий підхід дозволив оцінювати не знайомі імена чи університети, а якість дослідження як роботи.

Фінал у Верховному Суді

Презентація досліджень відбулася 25 березня 2026 року у Верховному Суді — у просторі, де ці питання щодня стають предметом рішень. Під час презентації команди по черзі представляли свої дослідження. Кожен виступ тривав кілька хвилин і включав коротке пояснення теми, підходу і висновків. Після цього журі ставило запитання, і відбулося коротке обговорення. Такий формат давав змогу побачити не лише підготовлений результат, а й те, як команди аргументують свої висновки і реагують на уточнення.

«Ми надзвичайно зацікавлені в тому, щоб якомога більше людей розуміли, як працює Верховний Суд. Ми не просто про це говоримо, а намагаємося це показувати. Для нас важливо, щоб молоді правники бачили, як функціонує ця система, і розуміли своє місце в ній. Наша робота — це не лише перегляд справ, а й формування практики. Я переконаний, що такі ініціативи дають результат і для вас, і для всієї правничої спільноти», — зазначив Станіслав Кравченко, голова Верховного Суду.

Так, за результатами оцінювання журі визначило три найкращі роботи — ті, що вирізнялися глибиною аналізу, чіткістю підходу і практичною цінністю висновків. Переможцями стали:

 ● І місце: Дмитро Митчик та Анастасія Меньшикова з дослідженням «Юстиція діалогу: медіація у кримінальному провадженні».
 ● ІІ місце: Микола Симончук та Кирило Єлсуков з роботою «Баланс інтересів при арешті мобільних телефонів».
 ● ІІІ місце: Злата Росомаха та Єлизавета Захарченко за дослідження «Криптовалюта як цифровий доказ у кримінальному провадженні».

Ці дослідження показали не лише високий рівень підготовки, а й здатність працювати з реальними проблемами системи. Окрему відзнаку за найкращу презентацію свого дослідження і найкращий виступ отримали  Дмитро Митчик та Анастасія Меньшикова.

Що далі

StudLab for Justice для нас не разова ініціатива. Ми вже бачимо, як цей формат працює злагоджено: студенти отримують досвід, практики — нові питання і нові перспективи для розмови, а система — середовище, у якому можуть з’являтися нові підходи. І найважливіше — формується середовище, де дослідження стають інструментом впливу.

Ми вдячні всім студентам і студенткам, які долучилися до другого циклу, а також менторам, які працювали з командами і вкладали в цей процес свій час, досвід й увагу.

Фото: Верховний Суд