StudLab for Justice: як студенти створюють нові рішення для кримінальної юстиції

Кримінальна юстиція потребує не лише змін у законах чи процедурах — вона потребує нових людей, які принесуть у систему свіже бачення, ідеї та енергію. Ми в JustGroup давно працюємо з практиками, але зрозуміли: якщо хочемо бачити справедливу й ефективну систему завтра, починати потрібно сьогодні — зі студентів. Зустрічі майбутніх правників із досвідченими фахівцями в межах ініціативи JustСтудентство показали, наскільки молодь відкрита до діалогу, готова досліджувати й ставити складні запитання. Саме це надихнуло нас створити StudLab for Justice — простір, де студенти можуть спробувати себе в ролі дослідників і запропонувати нові рішення для системи кримінальної юстиції.

«Я переконана, що система кримінальної юстиції визначає цивілізаційний вибір країни: де ми, які ми, куди ми рухаємося. І ініціатива JustСтудентство для нас дуже важлива і цінна, адже це про можливість синергії, про привнесення чогось нового в систему. Хочу вірити, що серед тих молодих людей, які в різний спосіб взаємодіяли з JustСтудентством — це майбутні слідчі, прокурори, судді, адвокати, які точно будуть встановлювати високі стандарти роботи в системі», — зазначає Василина Яворська, керівниця JustGroup.

Як усе починалося

Заручившись підтримкою Верховного Суду та Факультету правничих наук Києво-Могилянської академії, у квітні 2025 року JustGroup анонсувала набір до проєкту StudLab for Justice. Ми отримали 40 заявок від амбітних молодих фахівців і відібрали 22 учасників, які представляли 10 закладів вищої освіти України: НУ «Києво-Могилянська академія»; КНУ імені Тараса Шевченка; НЮУ імені Ярослава Мудрого; НУ «Острозька академія»; ЛНУ імені Івана Франка; Український Католицький Університет; НУ «Одеська юридична академія»; Харківський національний університет внутрішніх справ; Дніпровський державний університет внутрішніх справ; Львівський державний університет внутрішніх справ.

Наступним до проєкту долучилися 10 досвідчених правників — судді, детективи, прокурори та адвокати, які супроводжували студентів на всіх етапах. Як ментори, вони допомагали формувати групи, розробляти теми та проводити дослідження. Серед них: 

• Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду;
• Марина Бондаренко, суддя Дарницького районного суду м. Києва;
• Станіслав Борис, адвокат, керуючий партнер АО «Відар»;
• Аркадій Бущенко, суддя Верховного Суду;
• Олександр Іванов, заступник керівника підрозділу детективів НАБУ;
• Микола Мазур, суддя Верховного Суду;
• Дмитро Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду;
• Андрій Слюсар, адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»;
• Максим Чумак, прокурор Офісу Генерального прокурора;
• Олександра Яновська, суддя Верховного Суду.

«Саме наука і наукові дослідження — це і є запорука нашої з вами державності, нашого з вами майбутнього. Саме наукові дослідження — це і є гра в довгу. Це фундамент для нашої держави та фундамент для розбудови правосуддя. На превеликий жаль, в нашому пострадянському суспільстві поки що досі купують та продають дисертації. На превеликий жаль, поки що досі інколи соромно сказати, що ти кандидат або доктор наук. Утім завдяки таким змістовним подіям, такій взаємодії Верховного Суду, громадського сектору та наукового середовища, ми маленькими кроками, але впевнено рухаємося до утвердження верховенства права в нашій державі», — підкреслює значення цієї ініціативи Володимир Венгер, декан Факультету правничих наук НаУКМА.

Про журі та оцінювання

Завдяки підтримці менторів студенти підготували глибокі дослідження, які оцінило авторитетне журі з п’яти експертів: 

• Наталія Антонюк, к.ю.н., доцент, заступниця голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду; 
• Віра Михайленко, к.ю.н., голова Вищого антикорупційного суду; 
• Володимир Сущенко, к.ю.н., доцент, заслужений юрист України, гостьовий професор ФПН НаУКМА; 
• Микола Хавронюк, д.ю.н., професор, заслужений юрист України, професор ФПН НаУКМА; 
• Вікторія Рогальська, к.ю.н., доцент, професорка ДДУВС, консультантка JustGroup. 

Роботи оцінювали за п’ятьма критеріями: глибина аналізу та аргументація, чіткість методології та використання джерел, практична цінність рекомендацій, оригінальність ідей і логічна структура. Наталія Антонюк, заступниця голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зазначила:

«Дуже важливо, що молодь цікавиться питаннями кримінального права, кримінального процесуального права. Це нам показує, що є майбутнє, що є надійна допомога та заміна. Я рада, що ви всі в Україні, що ви знайшли час і натхнення для дослідження обраних тем. Я прочитала та оцінила всі ваші роботи, і всі вони дійсно високого рівня. Рада, що є такі організації, як JustGroup, які залучають молодь і дозволяють їй випробувати себе, свої знання і поєднати науку з практикою. Бо насправді це вдається далеко не кожному».

Ще одна членкиня журі стверджує, що ці студенти-дослідники — це покоління правників, яке не просто вивчає право, а переосмислює його місію. Вони мають силу не миритися з несправедливістю, бачити те, що часто залишається поза увагою, і доводити, що зміни можливі.

«Одинадцять робіт вразили не лише рівнем академічної підготовки, але й глибиною мислення, сміливістю у виборі тем і здатністю шукати нестандартні рішення для складних правових питань. Приємно бачити, як молоді науковці вже зараз демонструють аналітичну зрілість, чутливість до принципів верховенства права та щире прагнення розвивати справедливу й ефективну систему правосуддя. Ці дослідження надихають та дають впевненість у тому, що майбутнє кримінальної юстиції в надійних і творчих руках», — відгукуєтеся про роботи Віра Михайленко.

Презентація досліджень та результати

Фінал StudLab for Justice став кульмінацією проєкту, де 14 серпня 2025 року у залі Верховного Суду зібралися 30 учасників: студенти, ментори та представники партнерів. Захід поєднав динамічні презентації, жваві обговорення та рефлексію, що підкреслили енергію молоді й актуальність їхніх ідей.

Так, теми 11 досліджень охоплювали ключові виклики досудового розслідування:

• «Актуальні фактори впливу на обрання, зміну та скасування запобіжного заходу» (Вікторія Старик, Назар Вакуленко; ментор — Расім Бабанли).
• «In absentia під час досудового розслідування» (Анна Рачок, Анастасія Бубенчикова; менторка — Марина Бондаренко).
• «Абсолютне право на мовчання. Допит від повістки до протоколу» (Олександра Мацюрак, Анна Лукомська; ментор — Станіслав Борис).
• «Допустимість позасудових свідчень при розслідуванні воєнних злочинів: правові межі доказування та виклики сьогодення» (Марія Лурдес Вертелецька, Валерія Афтанасів; ментор — Аркадій Бущенко).
• «Від пошуку до конфіскації активів: міжнародна практика та досвід України» (Олександра Кисліцька, Вікторія Митько, Анна Зубар; ментор — Олександр Іванов).
• «Допустити не можна відкинути: як довіряти електронним доказам у кримінальному процесі?» (Данило Тесля, Іванна Гудима, Тарас Плугатор; ментор — Микола Мазур).
• «Стандарти доказування для обрання запобіжного заходу» (Влад Старосельський, Ольга Шаповалова; ментор — Дмитро Михайленко).
• «Наслідки спливу строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях: аспекти судової практики» (Любомир Баган; ментор — Андрій Слюсар).
• «Чи впливає порушення підслідності на допустимість здобутих доказів?» (Марк Нємчук; ментор — Максим Чумак).
• «Визнання слідчим суддею доказів недопустимими на стадії досудового розслідування» (Арсен Гоць; ментор — Максим Чумак).
• «Змагальність та рівність сторін на стадії досудового розслідування: necessitas absoluta чи bovi clitillae imponere» (Дар’я Биковець, Артем Никонюк; менторка — Олександра Яновська).

Так, журі обрало три найкращі роботи, які, на їхню думку, мали найбільшу глибину та практичну цінність. Ці дослідження є важливим кроком для студентів у розумінні кримінальної юстиції зсередини, адже вони показали, як молоді правники можуть застосовувати свої знання для вирішення реальних проблем.

Переможцями стали:

• Перше місце: Олександра Кисліцька, Вікторія Митько та Анна Зубар з дослідженням «Від пошуку до конфіскації активів: міжнародна практика та досвід України».
• Друге місце: Данило Тесля, Іванна Гудима та Тарас Плугатор з роботою «Допустити не можна відкинути: як довіряти електронним доказам у кримінальному процесі?».
• Третє місце: Анна Рачок та Анастасія Бубенчикова за дослідження «In absentia під час досудового розслідування».

Окрему відзнаку за «Найкращу презентацію» отримав Любомир Баган.

Що далі?

Ми вже почали аналізувати досвід, який отримали під час реалізації першого циклу StudLab for Justice. Зворотний зв’язок від студентів та менторів допоможе нам удосконалити проєкт, аби наступний етап був ще ефективнішим.

Щиро вдячні всім студентам за їхню наполегливість, ентузіазм і готовність до досліджень. А також висловлюємо безмежну подяку менторам, чиї знання та час стали неоціненним внеском у професійний розвиток майбутнього покоління правників.

Фото: Верховний Суд