Anti-Corruption Edition: як стандарти формують спільну практику розслідування

Стандартизація досудового розслідування триває! Спочатку — класична розвиткова програма, потім War Edition, присвячена викликам розслідування воєнних злочинів. Тепер — Anti-Corruption Edition для детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«Ми були раді працювати над наповненням цієї програми разом з її ініціатором — Національним бюро. Це дозволило зробити її адаптованою до контексту та максимально корисною для практиків. Її головна мета — сформувати спільне розуміння стандартів досудового розслідування та посилити узгоджену взаємодію між антикорупційними інституціями», — зазначає Василина Яворська, керівниця JustGroup.

У програмі взяли участь 23 детективи та 5 прокурорів. Важливо, що група об’єднала фахівців із різним професійним досвідом: від тих, хто працює в інституції багато років, до тих, хто приєднався нещодавно. Такий різноперспективний підхід дозволяє досягати внутрішньої єдності в командах у процесі розвитку інституцій.

«Для мене ця програма — не стільки про знання, скільки про розвиток через обмін досвідом із колегами. У нашій групі зібралися професіонали зі значним досвідом роботи в антикорупційних органах і з бекграундом до цього, — ділиться враженнями учасниця програми, прокурорка САП Єлена Дроботова. — У кожному модулі були блоки, які напряму не пов’язані з кримінальним процесом, але є цінними для правника. Зокрема, у І модулі мене вразила лекція Расіма Бабанли про здоровий глузд, а в ІІІ модулі дуже цікавими та корисними були вправи з ведення переговорів та обговорення етичних дилем».

Про тренерів і експертів програми

Тренерсько-експертна команда програми була сформована з урахуванням специфіки антикорупційних розслідувань і щоденних викликів, з якими працюють детективи НАБУ та прокурори САП. Її основу склали практики, які безпосередньо залучені до кримінальних проваджень, а також експерти, що працюють із розвитком команд, мислення та професійної взаємодії.

Такий підхід дозволив поєднати процесуальну експертизу з управлінською та поведінковою — і говорити не лише про «як правильно за законом», а й про «як це працює в реальності».

До команди програми увійшли представники судових інституцій різного рівня, органів правопорядку, а також експерти з інших сфер, поза межами кримінальної юстиції. Такий міжінституційний і міждисциплінарний склад дав змогу розглянути одні й ті самі процесуальні рішення з різних професійних оптик, сформувати спільне розуміння стандартів і водночас приділити увагу особистісному розвитку учасників як невід’ємній складовій професійної спроможності.

Цю багатовимірність забезпечила команда тренерів і запрошених експертів, серед яких:

• Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду;
• Дмитро Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду;
• Маркіян Галабала, суддя Вищого антикорупційного суду;
• Тетяна Криклива, суддя Вищого антикорупційного суду;
• Віктор Ногачевський, суддя Вищого антикорупційного суду;
• Василина Яворська, керівниця JustGroup;
• Костянтин Шалота, суддя Житомирського апеляційного суду;
• Ірина Самборська, прокурор Офісу Генерального прокурора;
• Вікторія Лівочка, прокурор Святошинської окружної прокуратури міста Києва;
• Юрій Бєлоусов, заступник Директора Бюро економічної безпеки України;
• Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах ЄСПЛ;
• Олександра Яновська, суддя Верховного Суду
• Расім Бабанли, перший заступник Керівника апарату Верховного Суду;
• Ірина Моржова, сертифікована консультантка та аналітикиня;
• Вікторія Мришук, фасилітаторка трансформаційних сесій, організаційна коучиня, ведуча бізнес-ігор
• Ден Дубравін, тренер з емоційного інтелекту, практичний психолог;
• Тимур Демчук, керівник корпоративних програм Києво-Могилянської бізнес-школи, PhD з політології, викладач демократичної школи «Майбутні»;
• В’ячеслав Рудницький, CEO у Savvy Learning & Development Solutions, спеціаліст із навчання.

«Мені важливо бути на програмі “Стандарти досудового розслідування”, оскільки це сегмент практики, який динамічно розвивається в Україні, зачіпає найбільш чутливі сфери, як права людини, і сфери життєдіяльності, як оборона, правосуддя та інші, де можливі втручання органів правопорядку. Природно, коли якийсь сегмент дуже активно розвивається, то з’являються нові правові позиції, які потребують осмислення та обговорення, щоб ставати кращими. Як з метою забезпечення прав людини, так і в інтересах ефективного досудового розслідування», — зазначив Дмитро Михайленко, суддя Апеляційної палати ВАКС.

Окрему цінність програмі привнесла внутрішня експертиза НАБУ. Представники Бюро ділилися практичним досвідом організації розслідувань, ухвалення рішень у складних провадженнях і роботи з обмеженими ресурсами. У формах лекцій, дискусій та «Майстерень детектива» з ними працювали:

• Денис Гюльмагомедов, перший заступник Директора;
• Ірина Спічак, керівниця Управління внутрішнього контролю;
• Віктор Ярема, заступник керівника підрозділу детективів;
• Віктор Малий, старший детектив;
• Віталій Кабаєв, старший детектив. 

«На мій погляд, блоки про проєктне мислення та планування, які були в ІІ модулі, — це надзвичайно важливі теми для організації досудового розслідування, для трансформації мислення детективів НАБУ, які працюють з надзвичайно складними справами. У цьому випадку синхронізація команди, розуміння спільної мети — надзвичайно важливі для ефективного розслідування справ про топкорупцію. І ми побачили, що “сліпі плями“ — це рахуватися з часом та ресурсом, формулювати чітку мету», — підкреслив Денис Гюльмагомедов.

Hard skills: як змінюється логіка розслідування

Hard skills-блок програми був зосереджений на формуванні спільної логіки досудового розслідування — від перших процесуальних рішень до завершення провадження. Учасники працювали з ключовими елементами цієї логіки: розподілом ролей між детективом і прокурором, критеріями пріоритизації, плануванням розслідування та організацією роботи в умовах обмежених ресурсів.

Досудове розслідування розглядали через призму проєктного менеджменту — як систему рішень із чіткими цілями, командою, обмеженнями, ризиками та ресурсами. Планування осмислювали не як формальність, а як процес мислення, узгодження й фіксації командних домовленостей, що визначає керованість і послідовність провадження.

Окремий блок був присвячений стандарту повідомлення про підозру: що робить її обґрунтованою, як співвідносяться «підозра» та «обвинувачення», і чи може підозра бути короткою — але водночас зрозумілою та переконливою.

Учасники також працювали з доказуванням: аналізували практичні ситуації, пов’язані з належністю, допустимістю, достовірністю та достатністю доказів, і обговорювали роботу з непрямими доказами — їхню логіку, представлення в суді та вплив когнітивних упереджень на сприйняття доказової картини.

Значну увагу приділили підходам до обрання запобіжних заходів — оцінці ризиків, межам необхідності та пропорційності, а також тому, як такі рішення впливають на подальшу логіку провадження.

Фінальний блок був присвячений завершенню досудового розслідування: учасники працювали зі стандартом короткого обвинувального акта та розбирали кейси щодо дотримання та порушення принципу презумпції невинуватості.

Soft skills: як змінюється взаємодія і мислення

Водночас програма була не лише про процесуальні рішення, а й про людей, які їх ухвалюють. Детективи та прокурори працювали над розвитком м’яких навичок, що безпосередньо впливають на якість взаємодії в кримінальному провадженні: комунікацією, емоційним інтелектом, життєстійкістю та здатністю будувати партнерства. Окрему увагу приділили лідерству — як спроможності організовувати роботу команди через розуміння цілей і результатів, а не лише через дотримання процедур.

Учасники досліджували, що робить команду справді дієвою: спільна мета, взаємна довіра та культура взаємодії. Говорили про те, що команда існує доти, доки здатна зростати — через рефлексію, обмін досвідом і спільне подолання викликів.

Разом із В’ячеславом Рудницьким вони формували спільний етичний компас, розбираючи моральні дилеми, з якими стикаються у щоденній практиці. Із Іриною Моржовою та Вікторією Мришук досліджували індивідуальну й командну сміливість — змінюватися і змінювати середовище навколо. Із Тимуром Демчуком опановували стратегії ведення переговорів як інструмент професійної взаємодії та досягнення узгоджених рішень.

Міжмодульні події: розширення рамки мислення

Упродовж програми відбулося чотири міжмодульні зустрічі, які стали простором для осмислення ширшого контексту, в якому працює система кримінальної юстиції, та поглиблення професійної розмови поза межами модулів.

Дві зустрічі присвятили темі «Ментальні особливості ставлення українців до держави і корупції». Разом із Мариною Стародубською, керуючою партнеркою консалтингової компанії TLFRD та авторкою видання «Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд», учасники досліджували: чому українці по-різному довіряють державі; як історичний досвід, закритість спільнот і ціннісні розбіжності впливають на поведінку; що формує ставлення до доброчесності та корупції в різних вікових групах.

Окрема зустріч була присвячена розбору кейсу І модуля. Разом із суддею Апеляційної палати ВАКС Дмитром Михайленком учасники працювали з питаннями кваліфікації та обговорювали різні підходи до процесуальних рішень у реальних ситуаціях.

Завершальною міжмодульною зустріччю стала розмова з філософом Олександром Філоненком. Учасники говорили про внутрішню позицію людини — чому можна залишатися стійким і навіть щасливим у складних обставинах і навпаки — втрачати опору в момент зовнішнього благополуччя. Ця розмова стала важливим доповненням до професійного виміру програми.

Культурна складова: пауза, що дозволяє рухатися далі

Культурна складова — одна з важливих особливостей програми «Стандарти досудового розслідування». Ми свідомо створюємо простір для паузи — щоб відновити ресурс, зміцнити зв’язок із собою, культурою та землею, на якій ми живемо й працюємо.

У попередніх наборах учасники досліджували Канів і тему пам’яті, зверталися до трипільської культури як до джерела розуміння витоків і тяглості. Цього разу відкривали для себе історію та культурну глибину Полтавщини.

Учасники відвідали Опішню — серце українського гончарства, де це ремесло не лише зберігають, а й дбайливо передають далі. Побували в садибі родини Василя Кричевського та працювали з глиною в Опішнянській артілі — ліпили, малювали, були в процесі.

Цей досвід став важливим нагадуванням: розвиток правника відбувається не лише через знання і рішення, а й через здатність зупинитися, відчути опору й відновити внутрішню рівновагу.

Розвиткова програма впроваджується за ініціативи Національного антикорупційного бюро України. Вона розроблена та реалізується розвитковим хабом JustLearn організації JustGroup за підтримки проєкту «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні», що фінансується Урядом Японії та впроваджується ПРООН в Україні.

Більше фото — в альбомі на сторінці JustGroup в Facebook.

Фото: Анна Путиліна, Павло Мальований, Софія Мальована