Rule of Law. Rule for All: як пройшла Літня школа з кримінальної юстиції 2026
Майбутні правники ще під час навчання формують уявлення про те, якою має бути кримінальна юстиція і якою буде їхня власна роль у ній. Саме тому для нас важливо працювати зі студентами вже зараз — створювати простір, у якому вони можуть бачити право ширше за норму закону, ставити складні запитання, працювати з аргументами та вчитися відповідально ухвалювати професійні рішення.
Таким простором уже третій рік поспіль стає Літня школа з кримінальної юстиції (2024, 2025). Щороку вона об’єднує нову групу студентів навколо тем, які допомагають глибше зрозуміти кримінальну юстицію та побачити її через практичні професійні виклики.
17–21 серпня цей шлях разом пройшли студенти 4-го та старших курсів правничих спеціальностей. За результатами відбору ми сформували групу з 25 учасників із 10 закладів вищої освіти. Найбільше студентів представляли Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого — 10, Факультет права Українського католицького університету — 5 та Факультет правничих наук НаУКМА — 4.
Географія групи охопила 15 областей України: Київську, Тернопільську, Львівську, Волинську, Дніпропетровську, Харківську, Полтавську, Одеську, Сумську, Житомирську, Хмельницьку, Івано-Франківську, Чернігівську, Запорізьку та Донецьку. Для нас ця різність була важливою частиною Школи. Адже навчання відбувалося не лише під час занять. П’ять днів поруч означали постійний обмін досвідом між людьми з різних університетів і міст, розмови після сесій та можливість перевіряти власні погляди в дискусії з іншими.
«Ми дуже свідомо будували цю Літню школу навколо теми прав людини. Нам видається важливим у контексті, в якому ми сьогодні живемо, не забувати про ціннісні речі, на яких має триматися система кримінальної юстиції. Для нас завжди велика радість працювати з українським студентством — відкритим до нового і готовим навчатися», — про це на відкритті говорила й керівниця JustGroup Василина Яворська:
До роботи зі студентами ми запросили людей, які бачать систему кримінальної юстиції з різних професійних позицій: суддів, прокурорів, адвокатів, детективів, слідчих, правозахисників, науковців і міжнародних експертів. Це дозволяло одну проблему розглядати з кількох перспектив і бачити, як принципи, про які студенти читають у підручниках, працюють у реальних професійних ситуаціях.
Другий рік поспіль міжнародним партнером Літньої школи стала Міжнародна асоціація юристів (IBA). До відкриття онлайн долучився президент IBA Клаудіо Віско. Говорячи про цьогорічну тему Школи, він звернув увагу на особливість українського досвіду:
«Ви — один із найкращих прикладів того, як працювати з правами людини під час війни. У багатьох наших заходах у різних країнах це залишається переважно теоретичною розмовою, тоді як ви працюєте в контексті, який щодня ставить захист прав людини перед новими викликами. Саме тому ми з особливою увагою підтримуємо цю ініціативу», — наголосив Клаудіо Віско.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак наголосив на особливій відповідальності, яку нестиме наступне покоління правників.
«Ви не просто успадкуєте систему кримінальної юстиції України — багато хто з вас матиме можливість впливати на те, якою вона стане. Правові знання будуть необхідними, але самих лише знань буде недостатньо. Не менш важливими будуть доброчесність, незалежність, професійна сміливість та повага до людської гідності. Система, яку ви допомагатимете розбудовувати, має бути спроможною забезпечувати відповідальність і правосуддя, залишаючись при цьому заснованою на правах людини, демократії та верховенстві права».
Спочатку — зрозуміти, що саме ми захищаємо
Перш ніж говорити про допити, докази, арешт майна чи справедливість судового розгляду, ми почали з основи — самого розуміння прав людини.
Із Сергієм Зайцем, адвокатом і радником АО «Azones», учасники простежили, як воно формувалося і чому продовжує змінюватися. Разом з Іваном Ліщиною, адвокатом, партнером АО «Fortior Law» та Уповноваженим у справах ЄСПЛ у 2016–2021 роках, перейшли до логіки Європейської конвенції з прав людини та практики ЄСПЛ. На конкретних ситуаціях розбирали, як оцінювати втручання держави у права людини та застосовувати трискладовий тест.
З Павлом Демчуком, старшим юридичним радником Трансперенсі Інтернешнл Україна, працювали із законністю як наскрізним стандартом кримінального провадження. А з Онисією Синюк, керівницею аналітичного напряму Центру прав людини ZMINA, перевірили цю розмову на українському прикладі — кримінальній відповідальності за колабораційну діяльність, судовій практиці та питаннях доказування.
Увечері змінили формат, але залишилися з тими самими питаннями. Під час юридичного кіноклубу разом із Дар’єю Свиридовою, адвокаткою та партнеркою АО «Azones», і Максимом Єлігулашвілі, експертом Аналітичної групи «Толк», дивилися «Операцію “Фінал”» і говорили про правові та моральні дилеми, які порушує ця історія.
«Пам’ятайте, що за кожним томом справи стоїть конкретна історія, конкретна людина. Важливо не перетворюватися просто на функціонера кримінальної юстиції, а завжди залишатися людиною. Не чекайте, коли суд, прокуратура чи інші інституції стануть ідеальними. Ви самі — частина того стандарту, якому суспільство буде довіряти. Приходьте в систему, працюйте принципово й фахово та усвідомлюйте свою суб’єктність у новій правовій реальності, яку вам доведеться будувати», — наголосила Дар’я Свиридова.
Що відбувається з принципами під час війни?
Наступного дня ми навмисно ускладнили контекст. Якщо права людини визначають межі дій держави, як працюють ці межі під час збройного конфлікту?
Із Максимом Віщиком, старшим викладачем Факультету правничих наук НаУКМА та правовим радником GRC, учасники розбирали співвідношення міжнародного гуманітарного права і міжнародного права прав людини та окремо працювали з правом на життя.
Представники IBA Ієн Едвардс і Паола Фудаковська говорили про дерогацію та про гарантії, від яких держава не може відступити навіть за надзвичайних обставин. Із суддею Верховного Суду Олександрою Яновською студенти розбирали ретроактивне застосування кримінального закону у справах про міжнародні злочини та роль міжнародного звичаєвого права.
Разом із Дар’єю Свиридовою та першим заступником керівника Прокуратури АРК та міста Севастополя Віталієм Секретарем говорили про перехідне правосуддя. Окремою частиною став досвід ПАРКС як органу «в екзилі»: як прокуратура продовжує виконувати свої функції та працювати з наслідками окупації без фізичного доступу до території своєї юрисдикції.
Але цього дня ми хотіли, щоб більше говорили самі студенти. Під час інтерактивних сесій з Альоною Луньовою та Сергієм Зайцем вони отримували різні позиції та мали їх аргументувати. Теми були такими, де простого рішення немає: обмін цивільних і незаконно вивезених дітей, свобода віросповідання, мобілізація та альтернативна служба.
«Я була впевнена, що за шість років навчання в одному з найпрестижніших університетів знаю багато про права людини. Однак уже за три дні глибшого занурення в цю тему зрозуміла, що потрібно ще більше працювати й поглиблювати свої знання», — Дарина Васянович, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 6 курс.
Завершили день у Меморіальному заповіднику «Биківнянські могили». Після роботи із сучасними викликами війни звернулися до історичного досвіду політичних репресій та наслідків державного насильства. Екскурсію для учасників провів керівник Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» Роман Маленков.
Інструмент, який дає альтернативу
Третього дня спершу говорили про абсолютну заборону катувань, а потім — про те, якою може бути професійна альтернатива примусу під час отримання інформації.
Разом із Володимиром Лисиком, доцентом кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка, розбирали зобов’язання держави за статтею 3 ЄКПЛ та вплив практики ЄСПЛ на український кримінальний процес.
Юрій Бєлоусов, заступник директора Бюро економічної безпеки України та начальник Департаменту ОГП з протидії катуванням у 2019–2022 роках, перевів цю тему у практичну площину: від стандартів ефективного розслідування фактів жорстокого поводження до умов, які створюють ризики катувань, та механізмів їх запобігання.
Звідси перейшли до процесуального інтерв’ю. Разом із Юрієм Бєлоусовим та Володимиром Васильчуком, заступником керівника підрозділу НАБУ, говорили про Принципи Мендеса та зміну самої мети допиту: від отримання зізнання — до отримання якомога повнішої і достовірнішої інформації.
«Я хочу, щоб у майбутньому учасники цієї Школи озиралися на історію української кримінальної юстиції й бачили такі речі, як катування, лише в підручниках чи документалістиці, а не стикалися з ними у своїй практиці», — Володимир Васильчук.
А потім студенти змогли подивитися, як це працює на практиці. Разом із Віталієм Кабаєвим, керівником підрозділу детективів НАБУ, та Іриною Самборською, прокуроркою Офісу Генерального прокурора, вони працювали з моделлю PEACE та реальними відеозаписами допитів, адаптованими для навчання. Аналізували поведінку інтерв’юера, помічали сильні й слабкі моменти та дивилися, як деталі комунікації впливають на якість отриманої інформації.
Увечері до професійної комунікації підійшли з іншого боку. Ден Дубравін, тренер з емоційного інтелекту та практичний психолог, провів сесію про емоційний інтелект як навичку для професії та повсякденного життя.
Коли держава має право втрутитися?
На четвертий день ми перейшли до ситуацій, які можуть стати щоденною роботою майбутніх слідчих, прокурорів, адвокатів і суддів: доступ до цифрової інформації, арешт майна, адвокатська таємниця.
Із суддею Вищого антикорупційного суду Вірою Михайленко студенти аналізували межі приватності на різних етапах розслідування. Працювали з доступом до цифрового вмісту вилучених носіїв та використанням матеріалів негласних слідчих дій.
Із суддями ВАКС Ігорем Строгим і Тетяною Крикливою говорили про право на мирне володіння майном і про те, як стандарти захисту права власності мають враховуватися під час арешту майна та застосування конфіскаційних механізмів.
А з адвокатом і радником АО «ADVANQ» Ігорем Парфилом студенти вже самі спробували створити рішення для конкретної проблеми. У форматі законодавчої майстерні групи розробляли механізм, який дозволив би відокремлювати інформацію, захищену адвокатською таємницею, від доказової інформації на вилучених пристроях.
Наприкінці дня різні професійні перспективи зустрілися в одній дискусії. Ігор Строгий, Альона Луньова, прокурор САП Ігор Польщиков та представники IBA Ієн Едвардс і Ельза Вайлі говорили про межу необхідного у кримінальному провадженні. Модерував розмову перший заступник керівника апарату Верховного Суду Расім Бабанли.
Обговорювали питання, для яких і задумувалася ця Школа: чи змінює війна допустимі межі обмеження прав, наскільки широкий доступ держава може мати до цифрових даних, чи може суспільний резонанс впливати на запобіжний захід і де арешт активів перестає бути процесуальним інструментом та наближається до покарання.
«Закони пишуть люди, а люди можуть помилятися. Тому важливо не лише знати закон, а й оцінювати його з погляду стандартів і цінностей прав людини, звіряти з практикою та думати, чи можна зробити краще. Коли йдеться про життя і свободу людей та наслідки кримінального переслідування, критичне мислення не можна вимикати», — Альона Луньова.
Останній спільний вечір провели вже без кримінальних кейсів — за Just Quiz від Злати Буші. П’ять команд — «Предикат», «(Нар)котики ВАКС», «Justice», «Прокуратура АР Крим та м. Севастополя» та «Радіо Закон» — змагалися у знаннях кіно, культури та права.
Що робить суд справедливим?
За попередні чотири дні учасники встигли подивитися на кримінальне провадження з багатьох сторін. Фінального дня всі ці розмови привели до права на справедливий суд.
Із суддею ВАКС Віктором Ногачевським говорили про презумпцію невинуватості та публічну комунікацію в резонансних справах. На прикладах рішень ЄСПЛ, Верховного Суду та Вищої ради правосуддя учасники аналізували, як публічні заяви можуть впливати на презумпцію невинуватості та які інструменти має суд для реагування на її порушення.
Із суддею ВАКС Оленою Танасевич працювали з принципом змагальності у кримінальному провадженні. Під час практичного завдання розбирали рівність процесуальних можливостей сторін, розкриття матеріалів та доступ захисту до матеріалів негласних слідчих дій. Говорили про те, чому справедливий процес передбачає реальну можливість сторони захисту знати докази та ефективно реалізовувати свої права.
Останній практикум провів суддя Верховного Суду Аркадій Бущенко. Студенти працювали з доказами, знаючи спосіб їх отримання, визначали можливі процесуальні порушення та вирішували, як вони впливають на допустимість доказу і справедливість провадження загалом.
Зрештою, ми повернулися до питання, з якого починали: для справедливого рішення недостатньо лише правильно застосувати норму. Важливо й те, яким шляхом система до цього рішення прийшла.
Що залишається після п’яти днів
Фінальною активністю стала спільна рефлексія. Нам було важливо почути вже не те, наскільки добре учасники запам’ятали стандарти чи рішення ЄСПЛ, а те, що змінилося в їхньому погляді на професію правника.
«Цінності — це не щось декларативне. Це те, що ми маємо втілювати. Наша правова система зараз перебуває на етапі трансформації та має великі виклики, пов’язані з війною. Водночас у нас є чудові люди й професіонали, які розвивають правову систему України», — Ірина Пантелеймонюк, Український католицький університет, 4 курс.
За п’ять днів студенти пройшли шлях від розмови про походження прав людини до конкретних рішень щодо допиту, приватної інформації, арешту майна, адвокатської таємниці, допустимості доказів і публічної комунікації.
Ми навмисно будували програму так, щоб поруч із правовими стандартами постійно з’являлися ситуації, в яких потрібно сперечатися, сумніватися, перевіряти власну позицію та чути аргументи іншого. Бо саме з такими ситуаціями ці студенти невдовзі зустрінуться вже не в навчальній аудиторії.
«Я би порадила студентам наступного року обов’язково подаватися на Літню школу. Це реальна можливість поспілкуватися з практиками, познайомитися з великою кількістю людей, повністю зануритися у сферу кримінальної юстиції та знайти однодумців. А ще — краще зрозуміти виклики, з якими щодня стикаються фахівці системи», — Вікторія Павловська, Волинський національний університет імені Лесі Українки, 5 курс.
ІІІ Літня школа з кримінальної юстиції завершилася. Але знайомства, дискусії та професійні питання, які з’явилися протягом цих п’яти днів, залишаються зі спільнотою JustСтудентство.
Літня школа з кримінальної юстиції 2026 реалізується JustGroup за підтримки Міжнародної асоціації юристів (IBA); Норвезького управління з питань вищої освіти та навичок (HK-dir) у межах програми Nansen EDU, яка підтримує партнерство між JustGroup, Факультетом правничих наук НаУКМА, Університетом Короля Данила та Університетом Осло; Офісу Ради Європи в Україні та АО «Azones» у партнерстві з Верховним Судом і Вищим антикорупційним судом.
Фото: Анна Путиліна
Більше фото на сторінці JustGroup у Facebook
