Підхід до управління розслідування: вивчаємо національний досвід та кращі стандарти

В умовах розслідування слідчі та прокурори часто стикаються зі складними завданнями: інформація часто неповна, обставини швидко змінюються, в особливо складних і резонансних справах додаються тиск суспільства та висока ціна помилок. 

Українські органи розслідування та прокуратура сьогодні часто стикаються з розслідуванням саме складних справ, що вимагають залучення великих ресурсів та організації довгострокових процесів. У цих умовах, з одного боку, легко піддатися інтуїції та зафіксуватися на одній версії, не помічати альтернатив. З іншого боку — складно розрахувати та організувати ресурси так, щоб можна було опрацювати різні версії та здійснити розслідування ефективно. 

Cкладне та об’ємне розслідування потребує іншого підходу до управління. Не просто детектива чи слідчого, які діють самотужки, а структурованої командної роботи, побудованої на зрозумілих процедурах взаємодії, критичному мисленні та доказових рішеннях. Це і є суть управління розслідуванням (Investigative Management).

 Цей підхід має два ключові компоненти:

1. Дисципліноване мислення — уникати когнітивних пасток (тунельного бачення, підтверджувальної упередженості), системно перевіряти всі гіпотези, документувати рішення та робити їх прозорими для команди, прокурорів і суду.
2. Організація міждисциплінарних команд — складні справи завжди потребують взаємодії різних фахівців: слідчих, прокурорів, криміналістів, експертів, оперативних підрозділів. Ефективне управління полягає у створенні середовища взаємодії, де працює розподіл ролей, чітка комунікація та координація, щоб жодна критична деталь не губилася на перетині різних команд чи відомств.

На початку вересня 2025 року JustGroup зібрала керівників із різних інституцій України — Офісу Генерального прокурора, НАБУ, Національної поліції та Служби безпеки України. Вони занурилися в сучасні європейські практики управління розслідуваннями разом із міжнародними експертами:

• Тоні Кук, стратегічний слідчий із Великої Британії, має великий досвід у розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів, віднедавна очолює підрозділ з боротьби із сексуальним насильством над дітьми.;
• Д-р Івар Фахсінг, головний детектив-інспектор та доцент Норвезького поліцейського університету, один із розробників міжнародних принципів слідчих інтерв’ю. Д-р Фахсінг також є експертом-консультантом Норвезького центру з прав людини..

Під їхнім супроводом учасники розбирали реальні українські справи — від позбавлення свободи та катувань під час збройного конфлікту до корупційних злочинів. Вони тренувалися «мислити як дослідники»: висувати різні гіпотези, перевіряти їх на міцність, відкидати слабкі й залишати лише ті, що витримують тиск фактів. Окремо відпрацьовували координацію команд у складних справах — як робити структуру команд у ефективною та налаштувати комунікацію між різними відомствами, забезпечити прозорий розподіл завдань і спільне прийняття рішень.

«Воркшоп із управління розслідуваннями став майданчиком для обміну не лише міжнародним, але й не менш цінним національним досвідом. Адже саме український контекст є нашою опорою в розбудові сучасних правоохоронних органів та їх синхронізації. Водночас міжнародний досвід дає можливість поглянути на систему управління розслідуваннями з іншої перспективи, проаналізувати та порівняти підходи, відчути переваги й недоліки в кожному випадку, — зазначив Денис Гюльмагомедов, перший заступник Директора НАБУ. — З досвіду іноземних колег відгукнулися певні управлінські інструменти, які, хоч і не є характерними для нашої системи, втім активно використовуються в бізнес-середовищі, що свідчить про їхню ефективність. Зокрема, використання мультидисциплінарних команд, заперечення командно-адміністративного стилю як єдино можливого, та організація командної роботи і мозкових штурмів над розслідуваннями».

У центрі навчання були інструменти слідчого мислення:

• SCOPE — кроки дисципліни критичного аналізу («шукати – будувати – перевіряти – переглядати – оцінювати»);
• ACH (аналіз конкуруючих гіпотез) — методика, яка змушує виходити за межі власних упереджень і бачити ширшу картину.

«Передовий досвід колег із Великобританії та Норвегії в організації складних і масштабних розслідувань наразі може бути використано в українських реаліях під час розслідування численних міжнародних злочинів. Безпрецедентний рівень навантаження на українських слідчих і прокурорів змушує нас шукати нові підходи та рішення задля підвищення ефективності роботи, тому цінною є можливість обговорити наші напрацювання з всесвітньо визнаними фахівцями. Приємно, що наразі ми говоримо з ними “однією мовою”, і вони високо оцінюють нашу роботу», — зазначає Денис Лисенко, начальник Управління Департаменту війни ОГП.

Цей воркшоп став лише відправною точкою. Ми будемо продовжувати працювати з темою управління розслідуванням, бо саме в ній — ключ до якісного правосуддя та стійкості нашої системи. Наші наступні кроки:

1. Аналіз українських кейсів та практик — як у нас сьогодні організовані розслідування, які сильні сторони та «сліпі плями» системи.
2. Розробка рамки стандартів управління розслідуванням — щоб у національному контексті з’явилися єдині орієнтири для слідчих, прокурорів та інших залучених інституцій.
3. Побудова системи професійного розвитку для слідчих і прокурорів у цій сфері —воркшопи, навчальні програми, менторство.

Воркшоп «Управління розслідуванням» організовано Норвезьким центром з прав людини та JustGroup за фінансової підтримки Програми підтримки України імені Нансена, Norad